ПТАХ НА ГОРИЩІ

Війна має багато облич. Нажахані дитячі очі серед руїн – найстрашніший її прояв. Кількість дітей, які перебувають на анексованих російською федерацією територіях, під загрозою депортації, примусового переміщення чи всиновлення оцінюється у 1,6 мільйони. Це не офіційна цифра. Та й це не цифра – а майбутнє України.

Наша історія про одну з таких безіменних «одиниць», що дивляться на нас з оголошень «у розшуку». Їй тринадцять, рідний Маріуполь опинився під владою ворога, на «фільтрації» у матері знайшли український військовий квиток, їх роз’єднали. Тепер єдиний спосіб розмовляти із нею – це записувати відео десь на горищі будинку щасливої російської сім’ї «освободітєлєй».

Державні структури, правозахисники та благодійні фонди працюють аби повернути дітей. Одиниці повертаються, а ті, що залишаються там – не пробачать нам байдужості. Чути їхні голоси і боротися за їх вибір бути українцями – це те важливе, що ми повинні робити.