ДОЦЯ

Її мова – опозиційна, небажання жити в імперії зла – вроджене та органічне. І «вірусне» – друзі також не вагаючись підтримують українську сторону, згадуючи мову своїх прабабусь.

Наша історія – про героїв серед нас. Сучасних волонтерів та волонтерок, що майстерно за плечима ворога збирають гроші, дістають, перевозять через блок-пости необхідний «нашим» товар – підтримують, прикривають, рятують. Кожна з перепитій на шляху героїв вистави цілком реальна – чи то побиття людей на донецькому Євромайдані, чи зупинка авто ворожим патрулем з патріотичними наклейками, чи порятунок чотирнадцятилітньої дівчини від озброєного конвоїра. І хоч могил більшості цих героїв ми не знайдемо – нас окрилює їхня сила та приклад. «Бо твої мертві на твоєму боці, і твої ненароджені теж тут, на правому плечі».